Самогон

Відео: Самогон від Бухловара. ЯК ГНАТИ САМОГОН

САМОГОН, міцний спиртової напій, виготовлений домашнім винокурінням з крохмалистих і цукристих (жито, пшениця, картопля, меляса та ін.) продуктів. Поява С. в СРСР відноситься до кінця империалистской війни, коли заборона спиртних напоїв спричинив за собою вживання і інших сурогатів горілки, як-то: денатурованого спирту, політури, спиртового лаку та ін. Нек-рої уявлення про що відбулася поширенні С. на території Союзу в минулі роки дають такі відомості: органами міліції було виявлено в 1922 р 24 тис. випадків винокуріння, в 1923 р.-191 тис. і в 1924 р.-275 тис. Відібрано апаратів, що служили для цих цілей: в 1922 р .-22 тис., в 1923 р.-54 тис. і в 1924 р.-73 тис. у наступні роки, благода ря ряду урядових заходів і держ. регулювання випуску Спіртс тримають напоїв (див. Алкоголізм), продукція С. почала різко скорочуватися і в 1931 - 32 рр. майже повністю припинилася. На противагу виразно встановленим якості і чистоті монопольного хлібного вина С. відрізняється постійно дуже низькими якостями, що залежить від примітивного пристрою кустарних самогонних апаратів, які не дають можливості отримувати з бражки досить очищений спиртової перегін. Апарат `зазвичай являє собою простий котел (чавунний, мідний), Причетні в піч і має щільно прикриту кришку, через к-рую проходить трубка- кільцеподібне звивистою кінець останньої, службовець холодильником, опущений в відро з водою-для отримання С. в котел завантажується перебродившая рідина (бражка) і піддається кип`ятіння. Завдяки недосконалості апарату з бражки переходять в перегін не тільки спирт і вода, але також і летючі побічні продукти бродіння, які надають одержуваному т. О. напою неприємні смакові властивості і значно посилюють шкідливі властивості такої водкі- серед летючих побічних продуктів бродіння за кількістю і пат. дії найбільше значення мають вищі спирти (аміловий, ізоамі-ловий, бутиловий, пропіловий і ін.), які прийнято об`єднувати загальною назвою «сивушні масла», далі кислоти (масляна, оцтова та ін.), альдегіди (фурфурол, ацетальде-гід і пр.) і підстави (піридин, тремтіли-амін і ін.) .- Пат. дію С, як і взагалі спиртних напоїв, обумовлюється не тільки етиловим спиртом, але в значить, ступені і домішками, зустрічаються в ньому (див. Горілки). При значній різноманітності складу і властивостей досліджених, зразків самогону все ж вони можуть бути виражені наступними характерними для них даними: вміст алкоголю в межах 20-40 об`ємних відсотків, сивушні масла-ОД-0,9%, альдегіди 0,004-0,020%, фурфурол 0,001 -0,010%. Смак і запах зазвичай дуже неприємні, іноді огидні (запах «сивухи», кислої хлібної закваски, пригорілим речовин та ін.) - Колір часто з жовтуватим або зеленуватим відтінком, іноді є каламуть і навіть значний осад. В окремих випадках виявлені піридин, важкі метали у вигляді значних слідів. Санітарне дослідження С. може проводитися за методами, що застосовуються для водок- визначення «сивушного масла» на увазі досить значного змісту його в самогоні крім способу Комаровського може проводитися також і способом Резі, принцип ко- торого полягає в наступному спеціальному приладі Резі збовтувати випробуваний напій з хлороформом- останній має здатність витягувати з водних розчинів не цілком очищеного етилового спирту тільки «сивушні масла», яке і обчислюється по збільшенню обсягу виділився і відступ тоявшегося, в певних умовах методу, хлороформу. У 1922 році з метою боротьби з С. був виданий закон, караючий виготовлення і продаж С. висновком до 5 років з конфіскацією майна. Літ .: До і з е в е тт е р В., Дослідження самогонної горілки, Профіп. мед., 1926, № 2. Ф. Будагян.
Поділися в соц. мережах:
По темі: