Санітарний мінімум

Відео: Медичні книжки. Як відрізнити підробку від оригіналу!

САНІТАРНИЙ МІНІМУМ, вся та маса найпростіших і найбільш доступних для свого здійснення сан.-оздоровчих заходів, к-які проводяться в життя при безпосередній участі найширших груп населення і при залученні додаткових матеріальних та трудових ресурсів самих зацікавлених організацій і груп населення. Ідея С. м. Як нового додаткового методу сан. роботи по оздоровленню умов праці і побуту робітників і селянських мас з`явилася не випадково. Декрет про С. м. Був виданий РНК РРФСР 20 травня 1930 р Еті`годи були, як відомо, періодом розгортання заходів першої п`ятирічки і широкого соціалістичного планового будівництва у всіх областях народного господарства. Розгортання планових заходів в області охорони здоров`я виявило необхідність якнайшвидшого знищення наявного відставання справи охорони здоров`я в країні відзагального економічного і культурного підйому-стан сан. справи виявилося у відомому протиріччі з тими вимогами, к-які пред`являлися до оздоровлення з боку зростаючих потреб народного господарства і самого населення. Це відставання справи охорони здоров`я було підкреслено в постанові ЦК партії «Про медичне обслуговування трудящих»-грудень 1929 р подальшому це відставання справи вже в області комунального благоустрою було підкреслено також і в постанові червневого пленуму партії про розвиток комунального господарства (1931 р). Умови розгортання народного господарства і зростання потреб населення в зв`язку з швидкими темпами господарського будівництва країни вимагали тому з боку самого населення широкої сан. роботи, спрямованої до тієї ж мети: -сан. оздоровленню країни. Висунуті декретом уряду 20 травня 1930 р методи санітарного мінімуму як-раз і давали можливість органам охорони здоров`я використовувати і інші широкі ресурси і можливості. Декрет в своїй вступній частині точно формулює ці установки для нових форм роботи органів охорони здоров`я в справі сан. підйому країни. Декрет починається коротким формулюванням положення: «Корінне оздоровлення умов праці та побуту вимагає значного прискорення темпів проведення основних заходів по сан. благоустрою (планіровка- пристрій водопроводів, каналізація і т. п.), намічених п`ятирічним планом. Поряд з цим необхідно для найближчих років вважати вельми важливим завданням здійснення мінімуму найпростіших, масових, доступних сан.-оздоровчих заходів ». Пунктом 1-м цього декрету і встановлений перелік цих найпростіших заходів сан.-оздоровчого характеру. Сюди відносяться: «а) водопостачання- пристрій, сан. охорона, ремонт та утримання в належному вигляді джерел і споруд водопостачання- б) видалення відходів і нечістот- в) найпростіші заходи по благоустрою-боротьба з заболоченностью, засипка стоячих калюж і т. д г) зелені насадження-пристрій, охорона і розширення зелених насажденій- е) сан. зміст жител - щоденне прибирання і провітрювання, боротьба з паразитами і гризунами, своєчасний поточний ремонт-е) сан. утримання підприємств і установ-установка умивальників і душів, пристрій роздягалень, виділення спеціальних приміщень для прийому їжі, прибирання і провітрювання приміщень, боротьба з курінням в службових приміщеннях загального користування і т. д. »(п. 1 декрету 1930 г.). При проведенні Див. Встановлюються такі основні форми цієї роботи: перше це сама організація і проведення найпростіших сан. заходів, доступних для свого здійснення самому населенню в особі найрізноманітніших його груп-друге-залучення до справи проведення С. м. широких мас цього населення, у вигляді постійної систематичної роботи-основна увага повинна бути тут звернено на використання масових громадських організацій різного типу- третє-до витрат по Див. повинні бути залучені найрізноманітніші матеріальні засоби, що отримуються як шляхом тих чи інших додаткових асигнувань окремих установ і підприємств з різних фондів, ак і шляхом самооподаткування самого населення-в той же час ще більше значення повинні мати тут і самі трудові ресурси населення, мобілізація яких брало є одним із завдань правильно розуміється Див. Т. о. проведення З м. має з`явитися не тільки за своєю ідеєю додатковим заходом до основних планових оздоровчих заходів, що проводяться держ. органами, але в той же час З м. повинен створити і використовувати і додаткові методи участі мас населення і його матеріальних засобів в цій справі і на цьому ширше організувати сан. виховання населення. Декрет 20 травня 1930 в своїх подальших статтях вказує форми організації Див. В цій галузі висуваються наступні практичні питання: а) керівництво цією роботою, б) вибір об`єктів для проведення С. м., В) встановлення плану роботи, г) точні вказівки про осіб і установах, к-які вестимуть намічені заходи щодо С. м., д) встановлення термінів і календарності виконання роботи, е) встановлення відповідальних осіб і ж) дослідження матеріальних і фінансових ресурсів. Декрет 20 травня 1930 роки встановлює, що «безпосереднє керівництво всією роботою з вироблення і проведення сан. мінімуму здійснюється Народним комісаріатом охорони здоров`я і місцевими органами охорони здоров`я »(ст. 2). Т. о. при наявності ряду директивних вказівок центральних органів охорони здоров`я місцевих органів охорони здоров`я та місцеві мед. працівники повинні включати в свою діяльність безпосереднє керівництво і всієї місцевої роботою в цій області. Для цієї мети як самі здравотдели, так і їх периферичні органи, і перш за все сан. органи на місцях повинні скласти на кожен даний рік короткі плани проведення С. м. в межах своєї території. Основним тут є точний перелік усіх об`єктів, де планується проведення С. м. І де для цього є відповідні умови. У повній згоді з останніми директивами уряду і партії про переважному значенні в справі господарського будівництва основних видів промисловості та соціалістичного сектора сільського господарства в першу чергу необхідно тут висувати відповідні об`єкти в цьому напрямку. Т. о. в плані організації С. м. на кожній території діяльності того чи іншого відділі охорони здоров`я або тих чи інших сан. органів (район, місто, район міста, ділянку, радгосп, колгосп і т. п.) повинні бути складені списки найбільш них пунктів для діяльності сан. нагляду. Сюди відносяться: 1) промислові підприємства в цілому або по окремих цехах і майстернях, 2) усуспільнені підприємства і товариства в сільському господарстві-машинно-тракторні станції, різні типи радгоспів та ін., 3) торгові установи і підприємства, а також установи адміністративного характеру , магазини, склади і т. п., 4) будівлі та установи громадського та комунального призначення-лазні, пральні, клуби, видовищні установи і т. п., 5) підприємства харчового промислу і громадського харчування, 6) житла як індивідуальні, так і перш зав жди колективні-гуртожитку, нічліжні будинки, будинки селянина, 7) дитячі та фізкультурні установи-школи, ясла, колонії, 8) лікувальні та сан. установи-лікарні, поліклініки, санаторії, будинки відпочинку .. Особливо повинні бути виділені заходи в області сан. оздоровлення шляхів сполучення-вокзали, пристані, рухомий склад, а також і місця позбавлення волі. У кожному з цих об`єктів повинна бути створена група для опрацювання та подальшого проведення С. м. При відповідний інструктаж сан. та інших мед. органів ця група, куди входять представники найбільш активних громадських організацій, а також представники адм.-госп. управління цих об`єктів, складає свій місцевий Див. для даного об`єкта. У цей Див. Повинні увійти заходи як по проведенню заходів з підтримки сан. рівня даної установи або підприємства на належній висоті, так і проведення заходів по дрібному сан. ремонту. Т. о. складається перелік окремих заходів, к-які належить здійснити в даному приміщенні або підприємстві з метою підняття його сан. стану. Такі заходи по систематичної очищення приміщень, на їхню вентиляції і нормальному висвітленню, по періодичному ремонту у вигляді побелок, фарбувань і ін., Зі спостереження за приладами опалення, зі спостереження за вмістом підсобних сан.-тех. установок, за визискування столових, кухонь, дитячих установ, нагляд за благоустроєм та очищенням двору, вулиць і т. д. Участь громадських сил, як зазначено вище, має позначитися не тільки в розробці цього плану 1 З м., але »гл. обр. при його проведенні. Тому кожне намічене захід повинен мати своїх фізичних виполнителями або зі складу того самого активу або зі спеціально запрошених осіб. В останньому випадку за діяльністю цих осіб повинен бути встановлений систематичний громадський контроль. Найближче участь в цій роботі повинні перш за все прийняти органи охорони здоров`я, т. Е. Той чи інший мед. персонал, що працює на відповідному об`єкті-лікарі, середній і нижчий мед. і госп. персонал, сан. органи- далі в цій роботі беруть участь представники місцевкому, профспілок, секції охорони здоров`я, комсомолу, жінвідділів і різних масових товариств (РОКК, Осоавиахим, Друг дітей та ін.). Для успіху цієї роботи надзвичайно важливо відсутність знеособлення в проведенні кожного з намічених заході. Певні особи прикріплюються до кожного даного заходу і відповідальні перед контрольними органами за реалізацію відповідних планів. Таке ж значення має при проведенні С. м. І встановлення строків та порядку виконання. В цілому ряді тих найпростіших сан. заходів, к-які входять в поняття С. м.? успіх справи залежить від своєчасності проведення сан. нагляду і самих сан. заходів. Щоденне провітрювання приміщень в певні години, щоденна протирання вікон, своєчасний періодичний ремонт, щоденне прибирання тих чи інших приміщень, щоденна перевірка роботи сан.-тех. установок, такий же щоденний контроль за цим делом- все це створює не тільки певний тонус сан. діяльності, а й створює певні звички і навички у населення. З цієї точки зору С. м.-прі правильному його проведеніі- несе в собі певні зачатки розвитку у населення тієї сан. культури, яка в значній мірі складається в повсякденних звичках і навичках населення до підтримки чистоти тіла і обстановки. Спеціальні контрольні комісії, створювані громадськістю для перевірки С. м., Також в певні терміни перевіряють цю роботу і звітують на широких масових зборах. Цілком очевидно, що як на початку розгортання цієї роботи, так і в періоді самої роботи слід широко використовувати ті чи інші великі збори трудящих, де можна було б агітувати за цей метод сан. оздоровлення умов життя. При такій постановці роботи Див. Жодним чином не може проходити всюди за єдиним шаблоном. Він повинен всюди бути пристосовані до всіх місцевих особливостей обстановки і побуту і направлятися на збутися саме тих недоліків сан. пристрою і побуту, к-які властиві даному об`єкту. Поряд з цим С. м. Не повинен залишатися предметом турбот тільки органів охорони здоров`я. Останні, беручи на себе всю ініціативу і керівництво в цій справі, все ж є лише частиною тих громадських сил, к-які проводять Див., Тому в директивних вказівках НКЗдр. РРФСР також містяться про- позиції і про відповідному залученні до справи Див. Інших відомств і перш за все хозорга-нів. У розвиток цієї пропозиції в 1930- 1931 рр. був ізданряд узгоджених розпоряджень з боку багатьох центральних органів. Такі розпорядження НКЗдр. і б. НКВД про проведення С. м. В області комунальної санітаріі- такі ж розпорядження НКЗдр. і НКЗ (сільський сектор) - НКЗдр. і НКПроса (школи), а також і аналогічні розпорядження центральних органів громадських організацій (РОКК, Осоавиахим). Важливий .вопрос про фінансування заходів щодо С. м. Дозволяється відповідно до вказівки закону. Ст. 3 декрету 30 травня 1930 року говорить наступне: «Витрати, пов`язані з тих сан.-оздоровчих заходів, фінансування яких брало за законом покладено на місцевий бюджет, на госп. органи та ін. організації, провадяться в установленому законом порядку. Залучення коштів трудящого населення в проведення санітарно-оздоровчий-них заходів має грунтуватися виключно на добровільних засадах. Загальні збори колективів вправі виносити рішення про встановлення грошових внесків для проведення намічених ними санітарно-оздоровчих заходів ». Однією з найбільш зручних форм залучення грошових коштів є включення деяких заходів по санітарному мінімуму в промфінплан підприємств. З причини того, що організація С. м. На найширшій периферії, де часто немає достатнього контингенту керівників в особі кваліфікованих представників сан. нагляду, може зустріти великі труднощі, НКЗдр. РРФСР пророблена була і велика командна робота для активу цієї периферії. Протягом 1930-31 рр. НКЗдр. РРФСР розробив ряд зразкових С. м. По найбільш важливим і відповідальним об`єктах докладання цієї форми роботи. Надалі всі ці зразкові мінімуми були видані у вигляді окремого збірника, що вийшов в 1933 році 2-м виданням. У ці розроблені Див. Окремих об`єктів увійшли наступні: I. С. м. А) з благоустрою робітничих селищ, б) з благоустрою на новобудовах ,, в) з благоустрою в колгоспах і г) з благоустрою в совхозах- II. С. м. В промисловому підприємстві-III. С. м. А) для жител в містах і робочих селищах, б) для гуртожитків тимчасового проживання-IV. С. м. А) для підприємств громадського харчування, б) для хлібозаводів і хлібопекарень, в) для ларьків і кіосків, г) для буфетів, д) для продмагів, е) для підприємств, що виробляють напої, ж) за змістом складів і розподільників харчових продуктів, з) для базаров- V. С. м. а) для лазень, б) для пралень, в) для перукарень, г) за особистою гігіене- VІ. С. м. А) з водного транспорту, б) на жел.-дор. транспорті-VІI. С. м. А) для шкіл, б) в яслах-VІII. С. м. А) для робітників клубів, б) для адміністративних і конторських установ, в) для будинків колгоспника і готелів-ІX. С. м. Для фізкультурних установ-X. С. м. А) для установ амбулаторного типу в містах, б) для сільської лікарської дільниці, в) для селищної та районної б-ці, г) в санаторіях і будинках відпочинку, д) для водолікарень, грязелікарень, пляжів і т. п XI. Санітарний мінімум по боротьбі з малярією в малярійних місцевостях. У зазначених С. м. Дано по-перше точні вказівки про всіх тих заходах, к-які можливі по відношенню до даного об`екту- по-друге вказівки як самого об`єкта, так і його частин, по відношенню до яких заходи пріменяются- по-третє вказівки, які групи населення або громадські органи залучаються для кожного даного меропріятія- в четверте вказівки, ^ яких формах і будь матеріальні засоби будуть потрібні для даного заходу, і по-п`яте черговість виконання цих заходів. Весь цей матеріал викладено в табличній формі. Завдання складання цих зразкових Див. Полягала в томуг щоб полегшити периферійним працівникам та громадськості складання своїх місцевих Див., підказуючи в даному разі все ті заходи, к-які необхідні і можливі для проведення в кожній даній області. Так напр. щодо С м. для житла детально перераховується ряд заходів за такими розділами: а) використання житлових і підсобних приміщень за своїм прямим призначенням (напр. заборона прання і сушіння білизни в житлових квартирах, заборона варіння їжі в житлових кімнатах при наявності кухні і т. п.) - б) попередження і боротьба з вогкістю в житло (просушка, провітрювання, штукатуркау дренаж, справність дахів та водостічних труб та ін.) - в) забезпечення правильного теплового режиму в житло (підтримка-певної t ° у приміщеннях, правильне утримання підпільних просторів, утеплення зовнішніх дверей, вставляння зимових рам, відоме отепление горища, нагляд за приладами отепленія , очищення труб і ін.) - г) забезпечення кращого-сонячного освітлення житлових приміщень (утримання в чистоті скляної поверхні вікон, побілка стін світлими тонами, правильна розстановка зелених насаджень перед фасадами будинків та ін.) - д) загальне оддержаніе чистоти в приміщенні (прилади проти занесення бруду і пилу в приміщення, пристрій роздягалень, підмітання та очищення сходів і входів в приміщеннях, вологе прибирання цих останніх, систематична миття підлоги, видалення пилу з меблів і предметів обладнання г обмітання стін і стель, недопущення накопичення відходів в приміщенні, наявність відер з кришками для сухих покидьків, заходи з утримання домашніх, тварин в приміщеннях, установка плевальніц і ін.). Стосовно заходів в області особистої гігієни Див. Також має на увазі детальні окремі заходи по відношенню до змісту в чистоті тіла людини, його одягу, взуття, ліжка, а також найпростіші форми особистого режиму, що оберігають від розвитку інфекційних захворювань і т. Д. У перші ж роки після видання декрету про Див. ця форма роботи по сан. оздоровленню умов праці і побуту набула широкого поширення. Місцеві органи охорони здоров`я в боротьбі за підняття сан. рівня, на додаток до своїх більш широким оздоровчих заходів, стали всюди застосовувати і цей новий метод роботи. По відношенню до тих планів робіт з оздоровлення та охорони здоров`я, к-які вироблялися органами охорони здоров`я як основний вид їх роботи, проведення С. м. Було хіба зустрічним планом, що йде з боку самого населення. Правильне узгодження обох цих планів і видів діяльності з оздоровлення дава- ло найкращі результати. Необхідно проте зазначити, що саме проведення С. м. На місцях носило і носить до сих пір дуже строкатий характер. Причиною цього є як неправильне розуміння самих методів роботи по С. м., Так і часто підміна Див. Різними ударними кампаніями, місячниками тощо. Разом з тим у багатьох місцях і самі органи охорони здоров`я недостатньо враховують значення С. м. І не втягують населення в цю справу. В результаті цього практика проведення С. м: на периферії не скрізь дала і дає певні результати-поряд з цілим рядом вдалих починань в цій області, зазначених і в періодичній пресі і в звітних даних, є і ряд недоліків. Слід у всякому разі пам`ятати, що С. м. Не є заміною повсякденному планомірної сан. роботи органів охорони здоров`я і що цей метод діяльності може і повинен бути лише вкрай важливим підсобним методом, варьирующим в своєму обсязі в кожному даному окремому випадку. При широкому реальному розгортанні сан. заходів в області комунального благоустрою та оздоровлення побуту зазначене застосування Див. буде безсумнівно змінюватися, але це буде йти за рахунок підняття сан. рівня і сан. культури і збільшення у населення тих навичок особистої гігієни та профілактики, про яких брало говорилося вище.-Декрети про С. м. повторені були після 1930 року і у всіх інших союзних і автономних республіках. Практика їх проведення в загальному аналогічна практиці РРФСР. У застосуванні Див. Виявилася також і велика роль виділення нек-яких показових ділянок і показових об`єктів, а також і проведення методів соцзмагання, освіти ударних бригад, преміювання та т. Д. Разом з тим і все прийоми сан. освіти повинні бути також використані для цієї мети. Для творчої ініціативи широких робітничих і селянських мас в області підняття їх сан. рівня Див. є одним з найбільш плідних методів їх діяльності. Літ .: Брагін Е., Санітарний мінімум, М., 1931 Санітарний мінімум для окремих об`єктів, НКЗдрав РРФСР, 2-е изд., М., 1933 (довідник). НКЗдравом РРФСР в 1931-33 рр. видано серію масових брошур про С. м. для окремих об`єктів. А. Сисин.


Поділися в соц. мережах:
По темі: